Хірурги-науковці ВНМУ запровадили в практику лікування хронічної виразки шлунку методом PRP-терапії. Вперше в Україні
- Хірурги-науковці Ярослав Радьога, Вікторія Петрушенко розповідають про сенсаційний метод лікування виразок та іншу новітню хірургію.
- Наш репортаж — з Центру високоспеціалізованої ендоскопічної діагностики та лікування Вінницької обласної клінічної лікарні імені Пирогова.
Його керівник Центру — Ярослав Радьога, який впровадив першу в Україні методику лікування хронічної виразки шлунку за допомогою плазми крові пацієнта, яка збагачена тромбоцитами (PRP-терапія).
Він — 35-річний кандидат медичних наук, доцент кафедри ендоскопічної та серцево-судинної хірургії Вінницького національного медичного університету імені Миколи Івановича Пирогова, яку очолює виконувачка обов'язків ректора університету Вікторія Петрушенко.
Саме на кафедрі ендоскопічної та серцево-судинної хірургії під керівництвом професорки Вікторії Петрушенко в нашій «пироговці» стався потужний прорив у лікуванні з використанням новітніх хірургічних технологій.
Три дні і… додому після видалення поліпу
Зінаїда Запорощук, 62-річна пенсіонерка з Бершадського району, збирається їхати додому через два дні після операції з видалення поліпа кишечника розміром 5 сантиметрів.
Ще десять років тому подібні втручання проводилися відкритою хірургією, після чого пацієнт знаходився в лікарні від 10 днів до двох-трьох тижнів.
Від відкритих втручань до ендоскопії
— Кафедру під керівництвом Вікторії Петрушенко було створено в квітні 2016 року, — розповідає Ярослав Радьога. — Я став її завучем. В цей час ми почали успішно застосовувати ендоскопічні методи гемостазу. Вікторія Вікторівна організувала придбання сучасного медичного обладнання. Це відеоендоскопічна стійка з гастроскопом, колоноскопом, дуоденоскопом, електрохірургічний блок з аргоноплазмовим модулем, що на той час було відсутнім в лікарні імені Пирогова.
Кандидат медичних наук, доцент каже, що обласна лікарня є центром шлунково-кишкових кровотеч Вінниччини, тому таких пацієнтів транспортують саме до нас.
Професорка Вікторія Петрушенко додає, що завдяки впровадженим її кафедрою методів ендоскопічного гемостазу було зменшено кількість відкритих оперативних втручань на 90 (!) відсотків. Уявляєте?
— Пацієнт на 3-4 добу може бути виписаний, приймає набагато менше медикаментів, — пояснює Вікторія Вікторівна, — маємо також менший період реабілітації, вищий процент працездатності, більш швидке повернення до звичного життя.
При нинішньому розвитку медицини методи ендоскопічної хірургії вже й дивом назвати не можна. Хоча для не лікарів виглядає це саме так.
Пан Ярослав Радьога розповів нам про двох пацієнтів. Один з цирозом печінки, варикозно-розширеними венами стравоходу, що ускладнені кровотечею. Інший — з аденомою сигмовидної кишки розміром 8 сантиметрів.
— З малоінвазивних, малотравматичних оперативних втручань в минулому році вперше в Вінницькій області в лікарні імені Пирогова виконана пероральна ендоскопічна міотомія з важкою патологією «дивертикул Ценкера», — ще про досягнення фахівців кафедри мовить Вікторія Петрушенко. — Чоловік близько трьох років не міг їсти, їжа не надходила у шлунок, тому що в стравоході була утворена додаткова кишеня, яку ліквідували ендоскопічним шляхом. Операція проводилася в онлайн режимі за участю міжнародних партнерів з Пенсильванської клініки Сполучених штатів Америки.
Далі подивимося розповідь Ярослава Радьоги про види діагностики та розмаїття малоінвазивних втручань (хірургії малих доступів).
Винахід лікування плазмою з тромбоцитами
Журналістам було цікаво зрозуміти, як у свої 35-років можна досягти такого високого професійного рівня, рятувати сотні пацієнтів з серйозними хворобами. Без пафосу, зайвих слів та зарозумілості.
Навчався у вінницькому медичному університеті з 2004 по 2010 рік, далі проходив інтернатуру зі спеціальності «хірургія» на базі обласної лікарні. Після завершення пройшов курс ендоскопічної хірургії, який очолювала Вікторія Петрушенко.
З середини 2014 року спочатку був лаборантом цього курсу, а з 2014 по 2017 роки — асистентом.
У 2016 році було створено кафедру ендоскопічної та серцево-судинної хірургії, на якій, як вже зазначали, Ярослав Радьога став завучем, а його дисертація «Поєднання клітинних технологій та мініінвазивної хірургії у лікуванні хронічних виразок шлунку» — стала практичною для медицини.
До цього часу запущені хронічні виразки оперували відкритим хірургічним методом, а Ярослав Радьога довів, що їх дуже ефективно можна лікувати ендоскопією.
Експеримент проводився на щурах, яким за допомогою оцтової кислоти, яка роз'їдає слизову, створювали штучну виразку. Далі набирали щурячу кров, центрифугували її, отримуючи плазму, збагачену тромбоцитами. Плазма набиралася в шприц і через інструментальний канал ендоскопу вводилася навкруги виразки.
Наукове дослідження продемонструвало сенсаційні результати й надалі з успіхом було впроваджено у лікування людських виразок.
Зараз це втручання на кафедрі в «пироговці» займає близько 40 хвилин. І як пояснює Ярослав Радьога, застосовується від трьох разів (далі на сьомий, чотирнадцятий й так далі день) — в залежності від самої виразки та індивідуальних особливостей пацієнта.
Хворий здає кров. З неї, так само, як у щурів, через центрифугу виділяється плазма, що збагачена тромбоцитами, якою через ендоскоп обколюється виразка.
Важливою умовою проведення втручання є взяття трьох гістологічних досліджень задля виключення наявності злоякісних клітин.
— Таким чином, хворі з хронічними виразками шлунку, що довго не заживають, отримують лікування без відкритого оперативного втручання, — підсумовує Ярослав Володимирович. — При цьому можна ходити на роботу та бути зі своєю родиною.
Професорка стверджує, що в усіх фахівців кафедри надзвичайно високий професійний рівень.
— Це постійні відрядження за кордон по обміну досвідом: США, Ізраїль, Німеччина, Польща та інші. Ми проводимо щорічні наукові конференції студентського, регіонального та міжнародного рівнів, — доповнює Вікторія Петрушенко.
В Японії гастроскопію включили у профогляд
Які поради дає Ярослав Радьога нашим співвітчизникам, особливо під час війни?
— Маємо переходити на профілактичну медицину, не чекаючи погіршення самопочуття. Після сорока років проходьте гастроскопію раз у рік, колоноскопію — раз на три роки для того, щоб можна було виявити новоутворення на ранніх стадіях. Розумію, війна… Але для онкопатології це не перешкода… Слідкуйте за своїм здоров'ям. Чому японці у цьому напрямку на першому місці у світі? Тут гастроскопію включено в профілактичний огляд, тому у них високий коефіцієнт виявлення раку.
До змальованої картини ще декілька штрихів про пана керівника Центру та його родину.
- Народився в місті Звенигородка Черкаської області 1 січня 1988 року в сім'ї лікарів.
- Батько — головний лікар Звенигородської станції швидкої допомоги Черкаського обласного Центру медицини катастроф.
- Мама — головний лікар Центру первинної медико-санітарної допомоги міста Звенигородка.
- Старший брат — доцент кафедри анатомії Вінницького національного медичного університету.
- Дружина Тетяна, не медик, але працює в приватному медичному підприємстві Вінниці.
- Син Микола, 12 років, перейшов в 7-йклас.
- У подружжя ще й донька Ліза, якій виповнилося три роки.