Студенту

Інтерну

Master

Аспіранту

Слухачу

Силабус

Вибіркові курси

Кваліфікаційні роботи

Clinical ordinator

Історія кафедри

Історія кафедри

Від знаменного року (1922), коли наш земляк видатний український вчений академік Д.К.Заболотний звернувся з листом в Подільський губернський комітет, нас відділяють 80 років. В травні 1930 р. в м. Вінниці було відкрито заочний медичний інститут як філію Всеукраїнського інституту заочної медичної освіти. В 1934 р. на базі філії було організовано стаціонар медичного інституту.

Кафедра мікробіології була заснована в 1935 р. на базі Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І.Пирогова. Кафедру мікробіології очолив професор М.В.Рево, який організував навчальний процес та викладання мікробіології як самостійної медичної дисципліни.

В 1936 р. завідувачем кафедри було призначено доктора медичних наук професора Г.П.Калину. За короткий період колективом кафедри під керівництвом Г.П.Калини був зроблений значний внесок у розвиток вітчизняної мікробіологічної науки, вдосконалено і збагачено матеріальну базу кафедри.

Вінницький медичний інститут в червні 1941 р. було евакуйовано в м.Ставрополь. В роки Другої Світової війни майно кафедри було повністю розграбовано, а навчальний корпус медичного інституту був зруйнований. Тільки після перемоги над фашистською Німеччиною, у 1945 р., почалось відновлення морфологічного корпусу і кафедр медичного інституту. Кафедра мікробіології отримала пристосоване до її потреб приміщення. Організацією навчального процесу, наукової діяльності кафедри, забезпеченням необхідним оснащенням займалась зав.кафедри мікробіології к.м.н. доцент Таїсія Арсеніївна Лобова, яка по переводу Міністерства охорони здоров'я УРСР із Дніпропетровського медичного інституту приступила в січні 1946 р. до роботи на кафедрі мікробіології. В складний повоєнний період було практично заново створено матеріальну базу, сформовано колектив кафедри. В цей період викладачами працювали співробітники бактеріологічної лабораторії Вінницької Обласної СЕС Є.С.Аберман, П.А.Бернасовський, Ф.С.Камінська, Є.С.Рубіна, Ц.М.Нафтулішина, Е.О.Островська. На початку 50-х років їх змінили лікар-бактеріолог Ф.Я.Гольденберг, к.б.н. В.Д.Буховець, к.м.н. Т.З.Вороніна, к.м.н. Ю.Н.Гончакова, к.м.н. К.В.Третяк, А.В.Пішель, к.м.н. Е.В.Столярчук.

З 1976 р. кафедру мікробіології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова очолював професор Гордій Кіндратович Палій, доктор медичних наук, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії наук вищої школи України, лауреат премії ім. М.І.Пирогова та ін.

За час його діяльності кафедра відчутно поповнила свою матеріальну базу і перетворилась в добре оснащений новітньою апаратурою науково-дослідний і навчальний підрозділ медичного інституту. Відкрились нові можливості для наукової діяльності співробітників. Колектив кафедри поповнився новими викладачами та аспірантами.

На базі кафедри у 2008 році була заснована бактеріологічна лабораторія. У 2012 році проведена атестація лабораторії, штат якої: зав.лабораторією доц. Л.К. Сорокоумова, доц. Д.М.Дівінскі, асист. О.О.Гончар.

Фотосторінки діяльності кафедри

Штат кафедри

Новини

Відкрита лекція доцента кафедри мікробіології, PhD Дудар Аліни Олександрівни

06.10.2023

 

09 жовтня 2023 року
у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова, на платформі Microsoft Teams 
студентам 2 курсу стоматологічного факультету, спеціальності «Стоматологія»
буде проводитись відкрита лекція доцента кафедри мікробіології,
PhD Дудар Аліни Олександрівни
на тему: «Мікробіологічні основи асептики, антисептики, дезінфекції.
Антисептичні засоби і матеріали.
Протимікробні хіміотерапевтичні
засоби. Антибіотики. Хіміотерапія і хіміопрофілактика інфекційних хвороб»

Наукова діяльність

XIV Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених

«Перший крок в науку – 2017» 26-28 квітня 2017 року

Секція:

Мікробіологія, вірусологія, імунологія

Президія: Заслужений діяч науки і техніки України, академік АН ВШ України, д.мед.н., проф. Г.К.Палій, д.мед.н, проф. В.П.Ковальчук, доц. І.М.Вовк

Секретар: О.О.Прокопчук, 23^б група, 3 курс.

Доповідачі

Студенти:

         1. Д.К. Заболотний – вчений та громадянин. До 150-річчя з дня народження видатного вченого

Доповідач: Т.О. Луцюк, студентка 11а гр., 3 курсу медичного факультету.

Науковий керівник - доцент Н.С.Фоміна

         2. Дослідження чутливості клінічних штамів H. pylori до антибактеріальних препаратів

Доповідачі – Д.В.Котков – студент 6б гр, 2 курсу медичного факультету, А.О. Дудар –асистент кафедри мікробіології, вірусології та імунології.             

Науковий керівник – к.мед. наук А.О.Новицький.

         3. Вивчення біологічних властивостей та розповсюдження H. pylori

Доповідач - Ю.О. Архипюк, студент 6б, 2 курсу медичного факультету, С.В.Павлюк – аспірант кафедри мікробіології, вірусології та імунології.

Науковий керівник – к.мед.н.  А.О.Новицький.

         4. Сучасні погляди на біологічні властивості хламідій, та їх роль в патології людини

Доповідач - Гунько А.П,.  студентка 22а гр., 2 курс медичного факультету.

Науковий керівник – доцент  В.М. Мруг.

         5. Бактеріальні біоплівки: формування та іх роль у патології.

Доповідачі - Горбунова М.А., Островська Л.М., студенти 21а гр., 2 курс медичного факультету.

Науковий керівник - доцент Н.С.Фоміна.

         6. Обгрунтування використання ПЛР в діагностиці інфекційних захворювань

Доповідач –  М.О.Шамрай, студент 5б гр., 2 курсу медичного факультету.

Науковий керівник -  доцент І.М. Коваленко.

Молоді вчені:

         1. Дослідження властивостей клінічних штамів A.baumani, P.aeruginosa, виділених у пацієнтів з опіковою травмою

Доповідач – О.А.Назарчук, к.мед.н, старший викладач кафедри мікробіології, вірусології та імунології

Науковий керівник – професор Г.К.Палій.          

         2. Дослідження протигрибкової дії горостену^® та декасану^®

Доповідач – М.О. Фаустова.

Науковий керівник – професор Г.К.Палій

         3. Дослідження антисептичних препаратів у пацієнтів з інфекційними ускладненнями після травми

Доповідачі – О.О.Зарицький, І.В.Коваленко

Науковий керівник – проф. Г.К.Палій

         4. Мікробіологічне дослідження знезаражуючих властивостей лікарських   антисептичних препаратів

Доповідач – О.В. Яцула

Науковий керівник – професор Г.К. Палій.

Міжнародна науково-практична конференція

„АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СТРАТЕГІЇ, ТАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИБІОТИКІВ, АНТИСЕПТИКІВ, ДЕЗІНФЕКТАНТІВ”, ПРИСВЯЧЕНОЇ

150-РІЧЧЮ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ДАНИЛА КИРИЛОВИЧА ЗАБОЛОТНОГО

(15-16 вересня 2016 року)

Міністерство охорони здоров'я України

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова

Товариство мікробіологів України ім. С.М.Виноградського

Вінницьке обласне товариство мікробіологів, епідеміологів ім. Д.К. Заболотного

ПРОГРАМА

Міжнародної науково-практичної конференції

„АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ СТРАТЕГІЇ, ТАКТИКИ ЗАСТОСУВАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИБІОТИКІВ, АНТИСЕПТИКІВ, ДЕЗІНФЕКТАНТІВ”, ПРИСВЯЧЕНОЇ

150-РІЧЧЮ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ

ДАНИЛА КИРИЛОВИЧА ЗАБОЛОТНОГО

(15-16 вересня 2016 року)

ПЛАН РОБОТИ КОНФЕРЕНЦІЇ

Спонсори конференції:

Фармацевтична корпорація «Юрія Фарм», медичний науково-виробничий центр «Біосан».

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ КОНФЕРЕНЦІЇ

Голова організаційного комітету:

Ректор Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, академік НАМН України, професор, заслужений діяч науки і техніки України Мороз Василь Максимович.

Заступники голови організаційного комітету:

Гумінський Юрій Йосипович, проректор з навчальної роботи Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова;

Палій Гордій Кіндратович, завідувач кафедри мікробіології, вірусології та імунології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова;

Погорєлий Василь Васильович, проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова.

Члени організаційного комітету:

голова республіканської комісії МОЗ України, академік НАН та НАМН України, заслужений діяч науки і техніки України професор В. П. Широбоков (м. Київ);

генеральний директор Фармацевтичної Корпорації «Юрія Фарм», доктор медичних наук, професор, заслужений працівник фармації України М.І. Гуменюк (м. Київ);

директор департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної держадміністрації Л.О. Грабович (м. Вінниця);

д.мед.н., професор В. П. Ковальчук (м. Вінниця).

Секретаріат конференції:

Тел. 0974111351.

доцент Н. С. Фоміна

Тел. : 0632541702

доцент Н. М. Шевчук (секретар)

Тел. (0432) 570379; м.т.: 0669467720

ПРОГРАМА

15 вересня 2016 р.

(актова зала морфологічного корпусу медичного університету)

9⁰⁰-13⁰⁰ – Пленарне засідання.

Президія: В.М. Мороз, В.П. Широбоков, Л.О. Грабович, М.І. Гуменюк, С.І. Климнюк, Г.К. Палій, Ю.Й. Гумінський, В.В. Погорєлий,
Г.М. Кременчуцький, В.П. Ковальчук, Н.І.Філімонова.

Відкриття конференції: вступне слово голови оргкомітету – ректора Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, академіка НАМН України, професора, заслуженого діяча науки і техніки України Василя Максимовича Мороза.

ДОПОВІДІ:

1. Мороз В.М., Палій Г.К., Ковальчук В.П. (Вінниця) - Академік Заболотний Данило Кирилович – обдарований народом України безсмертям (до 150-річчя з дня народження)
2. Кременчуцкий Г.Н., Бурмистров К.С., Степанский Д.А., Кошевая И.П., Батс А.К., Торопин В.Н. (Дніпро) - Септомакс – новый хлорвыделяющий дезинфицирующий препарат пролонгированного действия. Сравнительная оценка.
3. Попов М.М., Мішина М.М., Маланчук С.Г., Козлов О.П. (Харків) – Комплексна дія світлодіодного випромінювання та антисептичних препаратів, що містять динатрію едетат, на добові біоплівки клінічних штамів Pseudomonas aeruginosa.
4. Нестеренко А.Н. (Донецк) – Стратегия использования антибиотиков при критических состояниях в условиях глобального кризиса антибиотикорезистентности.
5. Климнюк С.І., Покришко О.В., Винничук М.О., Симчак Р.В., Тулайдан Г.М., Барановський В.С., Грищук Б.Д. (Тернопіль) - Дослідження біологічної активності похідних 2-амінотіазол-4(5Н)-ону.
6. Богомольний Б.Р., Бочарніков В.П., Барзинський В.П., Гридіна Т.Л.,         Свєшніков С.В. (Київ-Одеса) - Нові підходи щодо виявлення різних патогенів та прогнозування розвитку інфекційного захворювання.
7. Назарчук О.А., Палій Д.В., Нагайчук В.І., Осадчук Н.І., Кьоніг Е. (Вінниця-Гамбург) - Аналітичне прогнозування чутливості до аміноглікозидів Pseudomonas aeruginosa.
8. Голубнича В.М., Трофименко Я.В., Калінкевич О.В., Корнієнко В.В., Скляр А.М. (Суми) - Антибактеріальна дія комплексних препаратів на основі хітозану та наночастинок міді.
9. Филимонова Н.И., Гейдерих О.Г., Литаров В.Е. (Харків) - Перспективы создания мягких лекарственных форм на основе антисептиков неорганической природы.
10. Гридіна Т.Л., Радкевич К.В., Кольцова І.Г., Федчук А.С., Лозицький В.П., Басок С.С., Артеменко А.Г., Кузьмін В.Є. (Одеса) - Виявлення противірусної активності похідних бензодіазолів у відношенні збудників грипу.
11. Корнійчук О.П., Шикула Р.Г., Тимчук І.В., Павлій С.Й., Немченко О.О., Федечко Й.М. (Львів) - До питання діагностики Нelicobacter pylori асоційованих захворювань травного тракту.
12. Шкурупій Д.А., Бєляєв І.С. (Полтава) - Санація ротової порожнини – засіб профілактики вентилятор-асоційованої пневмонії у новонароджених.
13. Пантьо В.В., Коваль Г.М., Пантьо В.І. (Ужгород) - Вплив низькоінтенсивного лазерного випромінювання на антибіотикочутливість мікроорганізмів – збудників гнійно-запальних захворювань.
14. Шапринський В.О., Макаров В.М. (Вінниця) - Роль антибактеріальної терапії у лікуванні хворих з абсцесами печінки.
15. Попов М.М., Калініченко С.В., Чаусовська Т.А., Бабич Є.М., Коротких О.О.,    Ківва Ф.В., Коваленко О.І., Балак О.К. (Харків) – Вплив електромагнітного випромінювання та газового складу атмосфери культивування на здатність стафілококів і коринебактерій до біоплівкоутворення.

Обговорення доповідей.

15 вересня 2016 р.

(актова зала науково-дослідного центру університету)

14⁰⁰-18⁰⁰ – Пленарне засідання (нарада завідуючих кафедрами мікробіології, імунології та вірусології медичних ВУЗів МОЗ України)

Президія: В.М. Мороз, В.П. Широбоков, Ю.Й. Гумінський, С.І. Климнюк, Г.К. Палій, Г.М. Кременчуцький, В.В. Мінухін, В.Г. Войцеховський, А.І. Якименко, О.П.Корнійчук, Н.І. Філімонова, С.А. Іванова.

ДОПОВІДІ:

1. Широбоков В.П., Войцеховський В.Г., Якименко А.І. (Київ) - Мікробіологічні методи діагностики інфекційної патології та їх  значення при викладанні медичної мікробіології.
2. Філімонова Н.І., Дика О.М. (Харків) - Становлення фармацевтичної мікробіології: шлях від  минулого до майбутнього.
3. Климнюк С.І., Ткачук Н.І., Романюк Л.Б., Творко М.С. (Тернопіль) - Методичні аспекти викладання мікробіології у Тернопільському державному медичному університеті ім. І.Я. Горбачевського.
4. Палій Г.К., Іванова С.А., Широбоков В.П., Ковальчук В.П. (Київ, Вінниця) - Структуризація та проблеми викладання клінічної мікробіології на етапі інтернатури.
5. Мруг В.М., Вовк І.М., Гуменюк М.І., Римша О.В., Бобир В.В. (Вінниця, Київ) - Методологічні підходи до викладання внутрішньолікарняних інфекцій на медичному  факультеті національного медичного університету.
6. Колодій С.А., Кордон Ю.В., Шевчук Н.М. (Вінниця) - Роль тестового контролю у вдосконаленні  вивчення мікробіології.

Обговорення доповідей.

15 вересня 2016 р.

(актова зала морфологічного корпусу медичного університету)

14⁰⁰-18⁰⁰ – Секційне засідання №1

Головуючі: В.В. Власенко, І.М. Вовк, О.М. Заріцький, В.П. Лозіцкий, В.П. Ковальчук, В.В. Петрушенко, З.М. Прокопчук, О.П. Корнійчук, Г.М. Коваль, Н.М.Шевчук.

                   ДОПОВІДІ:

1. Нестеренко А.Н. (Донецк) – Современные подходы к тактике противомикробной терапии сепсиса и септического шока.
2. Дяченко В.Ф., Марющенко А.М., Чигиринська Н.А., Куцай Н.М. (Харків) - Ефективність дії комбінацій препаратів з групи фторхінолонів з іншими антибіотиками на полірезистентні штами синьогнійної палички та ентеробактерій.
3. Красій Н.І., Климнюк С.І., Покришко О.В. (Тернопіль) – Спектр мікроорганізмів, виділених від хворих у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії.
4. Назарчук Г.Г., Гуменюк М.І., Назарчук О.А., Коваленко І.М. (Вінниця) – Етіологічна структура та чутливість до антибіотиків, антисептиків збудників гнійно-запальних захворювань.
5. Гураль А.Р., Панас М.А., Корнійчук О.П. (Львів) - Вплив нестероїдного протизапального препарату напроксену на мікрофлору кишечника в експерименті.
6. Арсенюк В.В., Петрук Д.В., Зарицький О.О., Гайсенюк Л.В., Бартош А.М.,       Дідич Т.В., Гринів О.В. (Кам'янець-Подільський) – Епідуральна анестезія - ефективний компонент мультиодальної анальгезії лікувального алгоритму при травмі підшлункової залози та післятравматичному панкреатиті.
7. Бобир В.В., Понятовський В.А., Назарчук О.А., Дюжикова О.М., Широбоков В.П., Долінчук Л.В. (Київ-Вінниця) – Порівняльна чутливість культур клітин до клінічних ізолятів ентеровірусів.
8. Мартинчук Н.О. (Київ) - Первинний криптококоз шкіри у ВІЛ-інфікованого пацієнта: аспекти діагностики та лікування.
9. Кондратюк В.М., Ковальчук В.П., Безулий М.М., Фомін О.О. (Вінниця) - Характеристика здатності до утворення біоплівок мікрофлори вогнепальних та мінно-вибухових ран кінцівок.
10. Палій В.Г., Присяжна С.В., Тарамбула О.Ю., Дудар А.О. (Вінниця) – Обґрунтування ефективності комбінованого лікування бактеріальної виразки рогівки з використанням амніотчної оболонки.
11. Римша О.В., Яцула О.В., Гончар О.О. (Вінниця) – Ефективність декасану у комплексному лікуванні хворих з загостренням хронічного циститу.
12. Трофіменко Ю.Ю., Буркот В.М., Макац Є.Ф. (Вінниця) - Динаміка утворення біоплівок на поверхні ендотрахеальних інтубаційних трубок Pseudomonas aeruginosa та Acinetobacter baumannii.
13. Іванова М.О. (Вінниця) – Характер мікрофлори прожнини рота у хворих з неускладненими переломами нижньої щелепи.
14. Береза Б.М., Чепель Л.І., Береза Є.М., Шевчук Н.М. (Вінниця) – Вивчення клінічної ефективності лікувальної композиції з декаметоксином у хворих хронічним генералізованим катаральним гінгівітом та хронічним генералізованим пародонтитом.
15. Палій Г.К., Вовк І.М., Коваленко І.М., Назарчук О.А., Буркот В.М. (Вінниця) - Ефективність антибактеріальної дії антибіотиків, антисептика декаметоксину^® та псевдомонадного бактеріофагу на клінічні штами Pseudomonas aeruginosa.
16. Назарчук О.А., Палій В.Г., Береза Б.М., Яцула О.В., Задерей Н. В., Гончар О.О., Сорокоумов В. П., Фаустова М. О. (Вінниця) - Дослідження властивостей мікрофлори ясневих кишень зубів хворих гінгівітом.
17. Фомін О.О., Фоміна Н.С., Кондратюк В.М. (Вінниця) – Характеристика біологічних властивостей мікрофлори, виділеної з ран постраждалих в зоні АТО.
18. Жорняк О.І., Стукан О.К., Сорокоумова Л.К. (Вінниця) – Вплив білкового навантаження на мікробну активність антисептичних препаратів.
19. Новицький А.О., Власенко В.В., Власенко І.Г., Назарчук О.А., Коваленко І.В., Барило О.С., Дудар А.О. (Вінниця) – Біологічна характеристика антимікробного засобу для ерадикації Helicobacter pylori.
20. Бобрук С.В., Трет’яков М.С., Гріжимальська К.Ю. (Вінниця) – Показники сануючої ефективності нового антисептичного засобу для обробки слизових оболонок.

Обговорення доповідей.

16 вересня 2016 р.

(музей-садиба акад. Д.К. Заболотного, с. Заболотне)

8⁰⁰-15⁰⁰ – Пленарне засідання №2

Головуючі: В.М. Мороз, Г.К. Палій, В.П. Широбоков, Н.І. Філімонова, Ю.Й. Гумінський, Г.М. Кременчуцький, С.І. Климнюк, І.Г. Власенко, Г.А. Лобань.

            ДОПОВІДІ:

1. Андрієвський І.Ю. (Вінниця) – Данило Кирилович Заболотний (до 150-річчя з Дня народження).

Обговорення доповідей

Виступи головуючих на секціях 

Прийняття резолюції учасниками конференції 

Закриття конференції 

XIII Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених

«Перший крок в науку – 2016»

7-8 квітня 2016

Секція:

Мікробіологія, вірусологія, імунологія приурочена до 150-річчя з дня народження Д.К.Заболотного

Президія: проф. Г.К.Палій, проф. В.П.Ковальчук, доц. І.М.Вовк, доц. З.М.Прокопчук

Секретар: О.О.Зарицький, 6а група, 6 курс

Доповідачі

Студенти:

1. Визначення механізму резистентності стафілококів до бета-лактамних антибіотиків із застосуванням поверхнево-активних речовин

Доповідач: Д.Р.Крамаренко, 4а група, 3 курс мед. факультету.

Науковий керівник: проф. В.П.Ковальчук.

2. Роль мікроскопічного методу діагностики вагінального мікробіоценозу

Доповідач: І.В.Бондар, 24а група, 3 курсу мед. факультету.

Науковий керівник: доц. І.М.Вовк.

3. Особливості поширення вірусного гепатиту В серед населення в групах ризику

Доповідач: К.А.Маценко, 17б група, 2 курс мед. факультету.

Науковий керівник: ас. О.О.Гончар.

Молоді вчені:

1. Дослідження ефективності антисептичних засобів щодо збудників інфекційних ускладнень у хворих з критичними станами.

Доповідач: О.А. Назарчук, к.мед.н., ас. кафедри мікробіології

Науковий керівник: д.мед.н., проф. Г.К.Палій

2. Дослідження протимікробних властивостей декаметоксину, похідних адамантану

Доповідачі: В.М.Буркот, ас. кафедри мікробіології; І.В.Коваленко, викладач мікробіології ВНКЗ Львівського медичного коледжу післядипломної освіти.

Науковий керівник: д.мед.н., проф. Г.К.Палій

3. Мікробна контамінація ендотрахеальних трубок у пацієнтів відділення інтенсивної терапії новонароджених.

Доповідач: Ю.Ю.Трофіменко, к.мед.н., ас. кафедри мікробіології.

Науковий керівник: д.мед.н., проф. В.П.Ковальчук.

АКАДЕМІК ЗАБОЛОТНИЙ ДАНИЛО КИРИЛОВИЧ – ОБДАРОВАНИЙ БЕЗСМЕРТЯМ НАРОДУ УКРАЇНИ

(до 150-річчя з дня народження)

Людська пам'ять здатна обдаровувати безсмертям тих людей, які своїм служінням спільноті, самовідданою працею на її загальне благо залишили незабутній слід. До таких людей, беззаперечно, належить наш видатний земляк Данило Кирилович Заболотний, вагомість внеску якого у захист здоров’я людства ставить його у один ряд з такими всесвітньо визнаними корифеями, як Л. Пастер, І. Мечніков, Р. Кох.

Народився Д К. Заболотний 28 грудня 1866 р. в с. Чоботарка Ольгопільського повіту Подільської губернії (нині с. Заболотне Крижопільського району Вінницької області) у селянській родині, для якої був притаманним високий на ті часи рівень освіченості, добробуту. Батько – Кирило Павлович – за часів кріпацтва був наближеним до пана дворовим, якого господар брав з собою у зарубіжні поїздки. За переказами односельців, завдяки цьому Кирило Павлович опанував французькою та німецькою мовами. Мати – Євгенія Миронівна – була дочкою волосного писаря, який мешкав у сусідній  Соколівці.

Вражає широта наукових інтересів Д.К. Заболотного. У вирішенні кожної проблеми інфекційних хвороб, яка потрапляла у його поле зору, були знайдені нові шляхи. Понад п’ятнадцятирічна героїчна праця вченого по дослідженню чуми завершилась глибоким загально біологічним і екологічним осмисленням законів епідеміології. Було встановлено коло тварин, що є природним резервуаром збудника, способи його передачі між тваринами і людьми, визначено способи збереження популяції збудників у міжепідемічний період, вплив соціальних умов і звичок населення ендемічних зон на можливості виникнення епідемій. По суті, саме Д.К. Заболотним по результатах досліджень епідеміології чуми було сформульовано положення, що є основою доопрацьованого школою академіка Є.Н. Павловського вчення про природну вогнищевість трансмісивних захворювань.

Не менш визначні кроки Д.К. Заболотним зроблено у дослідженні холери. Ще в студентські роки ним  було показано здатність тривалого існування холерних вібріонів у стічних водах і досліджено ефективність пероральної протихолерної вакцини. Йому належить пріоритет розробки першої моделі холери на експериментальних тваринах. В подальшому Данило Кирилович приклав великих зусиль у вдосконалення вакцинних препаратів і в результаті було створено високоефективну алкоголізовану протихолерну вакцину. Вагомим внеском у боротьбі з холерою було розкриття Д.К. Заболотним епідеміологічної ролі здорових холероносіїв.

Недостатньо відомими широкому колу фахівців залишаються досягнення Д.К. Заболотного у розвитку сифілідології. За два роки до відкриття у 1905 р. збудника сифілісу Данилом Кириловичем створено одну з перших вдалих моделей хвороби на дрібних приматах, що було вкрай важливим для дослідження патогенезу хвороби, проте не вдавалось багатьом дослідникам. Ним було досліджено роль лімфатичної системи у генералізації інфекції, доведена можливість реінфекції, розроблено техніку постановки реакції іммобілізації трепонем, як методу діагностики захворювання. Зрештою, у 1909 р. Данилом Кириловичем успішно захищена докторська дисертація на тему «К вопросу о патогенезе сифилиса».  Не беззаперечним залишається пріоритет Ф. Шаудіна і Є. Гоффмана у відкритті збудника. Адже існують документальні свідчення про те, що Д.К. Заболотний виявляв блідих трепонем у досліджуваному матеріалі за два роки до цих дослідників [Гиммельфарб, Гродский, 1958]. Лише надзвичайна наукова обережність утримала його від оприлюднення свого відкриття до Шаудіна і Гофмана.

Ще на початку першої світової війни Д.К. Заболотний розпочав дослідження етіології висипного тифу, який лютував в лавах російської армії. Дослідницька лабораторія була  розгорнута на ст. Жмеринка. Данилом Кириловичем було описано дрібні округлі бактерієподібні включення у лейкоцитах крові хворих. Однак, з притаманною йому обережністю не маючи повного переліку доказів Д.К. Заболотний не вважав за можливе остаточно визнати виявлені утворення збудниками висипного тифу.

Першим у Росії  Д.К. Заболотний увів в лабораторну практику реакцію Відаля і пропагував цей метод для широкого впровадження у діагностику черевного тифу. Рятуючи хворих на дифтерію дітей він вперше в країні широко і успішно використовував щойно створену Берингом і Ру протидифтерійну сироватку. При цьому, сам заразився дифтерією і на собі випробував лікувальний ефект сироватки. Цей далеко неповний перелік наукових здобутків Д.К. Заболотного дозволяє уявити масштаби мислення науковця і значення його особистості для розвитку медичної науки.

Незвичайна багата подіями і науковими досягненнями доля нашого земляка назавжди вкарбована в історію світової науки. Усвідомлення вагомості його діянь зростатиме пропорційно часу, що минає. Дивовижне сполучення високих посад та найвищих вчених звань, всесвітнього визнання і, водночас, надзвичайної скромності, повного аскетизму у побуті, тяги до простого селянського життя, великої поваги і любові до простих людей – це риси, які назавжди збережуть образ Д.К. Заболотного у пам’яті українського народу.

Основним напрямком науково-дослідної роботи кафедри є дослідження нових антисептиків, розпочате завідувачем кафедри проф.Г.К.Палієм ще в 1964 р. в Чернівецькому медичному інституті. Згодом цей напрямок було розвинуто та створено наукову школу мікробіологів. Успішний розвиток досліджень антисептиків дозволив розробити ряд теоретичних положень про значення антисептикопрофілактики та антисептикотерапії в боротьбі зі збудниками інфекційних хвороб, біологічної ролі антисептиків у формуванні резистентних форм мікробів, взаємодії з ферментами і структурами клітинної стінки бактерій. Разом з професорами А. І. Лопушанським, Г.Т.Пілюгиним (Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича) вперше проведено науковий пошук антисептичних препаратів серед сполук різних хімічних груп. В співдружності з академіком НАН В.В.Скопенко (Національний університет ім. Т.Г. Шевченко) описано нову групу органічних сполук з міддю, залізом, які володіють антисептичними властивостями. Спільно з співробітниками інституту органічної хімії НАН та Національного технічного університету вперше отримано нові сполуки діарилциклогексани, що містять різні галогени і наділені широким спектром антимікробної дії, ряд препаратів хінолінового ряду.

Результати багаторічних досліджень колективу кафедри під керівництвом Г.К. Палія дозволили розробити та широко впровадити в медичну практику високоефективний антисептичний лікарський препарат декаметоксин, який за своєю хімічною природою є сіллю четвертинної амонієвої основи. Препарат не має аналогів в світі. Показано, що декаметоксин в дозах, що застосовують, не має помітного негативного впливу на показники специфічної імунологічної реактивності організму, володіє десенсибілізуючою дією, знижує рівень натрію та підвищує вміст калію, змінюючи мінеральний обмін в тканинах внутрішніх органів. Декаметоксин в суббактеріостатичних концентраціях підвищує антимікробну активність основних груп антибіотиків, що дозволяє підвищувати ефективність антимікробних препаратів для лікування багатьох захворювань, обумовлених антибіотикорезистентними варіантами бактерій.

Колективом кафедри на основі декаметоксину розроблено 15 нових антисептичних препаратів серед них: амосепт, антифунгін, асперсепт, аурисан, горостен, декасан, офтадек, палісан, десептол, септефрил, палісепт та ін.

     Амосепт - антисептичний плівкоутворюючий препарат. Використовують для знезараження шкіри, зокрема рук медперсоналу, працівників харчової промисловості, побутового обслуговування, для профілактики післяопераційних гнійно-запальних ускладнень, для обробки шкіри в ділянці мікротравм.

Антифунгін - протигрибковий, антибактеріальний лікарський препарат. Застосовують для лікування і профілактики грибкових уражень шкіри: епідермофітії, трихофітії, грибкових екзем, кандидозу. Препарат показаний при еритразмі, висівкоподібному лишаї, гнійничкових захворюваннях шкіри, які викликані антибіотикорезистентними коками, а також при екземі, виразковому некротичному гінгівіті.

Асперсепт - лікувально-профілактична присипка. Досить ефективно використовують при надлишковому потовиділенні та саловиділенні, запалені шкірних складок з явищами гіперемії та набряку, появі опрілості у випадку нетримання сечі, при виділеннях з піхви, геморої, в педіатричній практиці – для  лікування опрілості 1 -2 ступеня у дітей.

Аурісан - вушні антимікробні краплі. Використовують у дорослих і дітей для лікування бактеріальних та грибкових гострих та хронічних зовнішніх та середніх отитів. Перевагою вушних крапель аурисан перед загальноприйнятими антимікробними засобами є його більш широкий спектр антимікробної, протизапальної та протиалергічної дії.

Горостен - лікарський антисептичний препарат для зовнішнього застосування. Використовують для гігієнічної антисептичної обробки рук. Препарат досить ефективно застосовують для знезараження шкіри, а саме: при щоденному догляді за хворими, годуванні хворих, роботі з лікарськими препаратами, обстеженні хворих, інструментальному втручанні, роботі в палатах інтенсивної терапії, перев'язці ран, роботі з виділеннями, забрудненим одягом, у випадку бактеріального забруднення рук.

Декасан - антисептичний розчин у флаконах. Застосовують для лікування бактеріальних і грибкових захворювань шкіри, стоматологічних захворюваннях, хворобах горла та носа, проктитах, виразковому коліті. Препарат призначають при абсцесах легень, бронхоектатичній хворобі, кістозній гіпопалзії легень, ускладненій нагноюванням, а також при хронічному бронхіті в фазі загострення.

Супозиторії десептол використовують для лікування неспецифічних трихомонадних і грибкових кольпітів, вагінітів, цервіцитів. вульвітів грибкового, хламідійного або змішаного генезу; ендометритів, параметритів. сальпінгітів, тріщин заднього проходу, а також для допологової санації породіль з метою профілактики післяпологових ускладнень. Супозитолрії застосовують для контрацепції у жінок, в передопераційному і післяопераційному періоді при гінекологічних і проктологічних оперативних втручаннях.

Офтадек - очні антимікробні краплі. Застосовують при гострому та хронічному кон’юнктивітах, блефарокон’юнктивітах, гонобленореї, хламідійному ураженні слизової оболонки ока, для профілактики бленореї новонароджених, для обробки в передопераційний період і після офтальмологічних операцій для профілактики гнійно-запальних ускладнень, а також для обробки контактних лінз.

Лікарський антисептичний препарат Палісепт являє собою мазь, і виготовляють на натуральній гідрофільній основі. Вона легко змивається зі шкіри водою. Ефективно мазь застосовують для лікування гінгівітів, стоматитів, пародонтозів, гнійничкових захворюваннях шкіри; мікробної екземи, дерматитів; вагінітів, цервіцитів, вульвітів грибкового та бактеріального, хламідійного або змішаного генезу; зовнішнього та внутрішнього геморою, проктитів та парапроктитів, тріщин заднього проходу; для профілактики розвитку бактеріальної інфекції поверхневих ран травматичного походження, опіків; дерматомікозів, подразнень від пелюшок у новонароджених та немовлят.

Антисептичний препарат палісан являє собою безбарвний, прозорий розчин, який містить декаметоксин, поліглюкін, натрію хлорид, перекис водню та воду очищену. Ефективно палісан застосовують для лікування запальних захворювань в хірургії, стоматології, дерматології, гінекології, ЛОР-практиці.

Лікарський препарат септефрил являє собою таблетки, які використовують для профілактики і лікування захворювань зіва, гортані, трахеї і порожнини рота. Септефрил призначають при радіаційних та інших фарингітах, ангінах, тонзилітах, гінгівітах, стоматитах, кандидозі слизової оболонки рота та глотки, гнійно-запальних захворюваннях порожнини рота, після екстракції зубів; для профілактики інфекційних ускладнень до та після операцій в порожнині рота. Застосування септефрилу, як препарату антибактеріальної і детоксикуючої дії показано хворим на дифтерію, носіям дифтерійної палички та патогенних стафілококів.

    Названі вище лікарські антимікробні засоби широко використовують в хірургічній, урологічній, акушерсько-гінекологічній, офтальмологічній, ЛОР-практиці тощо для лікування та профілактики захворювань мікробної етіології.

    Важливо зазначити, що на нові антисептичні препарати розроблено повні пакети нормативно-технічної документації, проведена державна реєстрація ліків,  їх промисловий випуск освоєно підприємствами фармацевтичної галузі України. Наявність науково-практичних розробок підтверджена винаходами, на які отримано авторські свідоцтва та патенти.

На кафедрі розроблено нові високоефективні методи стерилізації новими антисептиками шовних матеріалів, шкіри рук медичного персоналу, операційного поля, м’яких контактних та інтраокулярних лінз, медичної апаратури та полімерних виробів медичного призначення, створено технологію виготовлення на основі декаметоксину антимікробних матеріалів (хірургічного шовку та кетгуту, бавовняної марлі з пролонгованими антисептичними властивостями).

Значне місце в науковій діяльності кафедри займають розробки по удосконаленню методів мікробіологічного дослідження, в результаті яких створено поживні середовища для виявлення мікобактерій туберкульозу, псевдомонад, пристрій для визначення чутливості бактерій до антимікробних препаратів.

Крім розробок у галузі антисептики колектив кафедри активно працює над створенням сучасних імунобіологічних препаратів. Під керівництвом Г.К.Палія було досліджено властивості рекомбінантного альфа-2-інтерферон, розроблено пакет нормативно-аналітичної документації, необхідної для серійного випуску лікарського засобу (віаферон), проведено дослідження антимікробної активності парів ефірної олії лаванди, м’яти перечної, рози, котовника, шалфея мускатного, полину, лимонного аніса, можжевельника козацького, іссопа, фенхеля, евкаліпту. Виявлено перспективні антибіотичні фітопрепарати, здатні підвищувати загальну резистентність організму, проявляти імунозахисну дію.

На кафедрі виконано більше 400 наукових робіт, відкрито очну та заочну аспірантуру. Науковий напрямок, започаткований Г.К.Палієм, продовжують молоді співробітники. Під його керівництвом та при участі співробітників кафедри виконують кандидатські та докторські дисертації хірурги, стоматологи, акушер-гінекологи, дерматологи, ЛОР-лікарі.

Захистили докторські дисертації:

Волянський Юрій Леонідович - 1981

Мазорчук Борис Федорович - 1988

Макарчук Ніна Михайлівна - 1990

Біктіміров Віктор Васильович - 1991

Желіба Микола Дмитрович - 1995

Ковальчук Валентин Петрович - 1999

Кулигіна Валентина Миколаївна - 2003

Барило Олександр Семенович - 2008

Власенко Ірина Георгіївна - 2010

Коваль Галина Миколаївна-2012

Захистили кандидатські дисертації:

Навроцький Володимир Анатолійович- 1978

Березовська Світлана Борисівна - 1979

Вільцанюк Олександр Опанасович - 1979

Квасніцький Борис Іванович - 1979

Гойда Ніна Григорівна - 1981

Іванова Світлана Андріївна - 1981

Онофрійчук Іван Федорович - 1983

Кульчиковська Ніна Володимирівна - 1985

Макац Євгенія Федорівна - 1987

Ковальчук Валентин Петрович - 1988

Кравець Валерій Павлович - 1989

Вієвський Андрій Миколайович - 1990

Мруг Валентина Максимівна - 1990

Бен’ямінов Вадим Олегович - 1991

Шевня Петро Семенович - 1991

Сорокоумов Валерій Павлович - 1992

Барило Олександр Семенович - 1993

Середін Віктор Григорович - 1994

Кучма Ірина Юріївна - 1995

Покидько Марія Іванівна - 1995

Сидорук Алла Володимирівна - 1995

Дзись Наталія Петрівна - 1997

Вовк Ірина Миколаївна - 1997

Волянський Андрій Юрійович - 1998

Прокопчук Зоя Миколаївна - 2001

Рудюк Микола Максимович - 2001

Шевчук Наталя Миколаївна - 2004

Превар Анатолій Петрович - 2004

Соболєв Валентин Олександрович - 2005

Бойко Валентина Миколаївна - 2005

Сидорчук Анюта Степанівна - 2007

Сорокоумова Людмила Костянтинівна - 2007

Липко Павло Михайлович - 2007

Гридіна Тетяна Леонідівна - 2008

Трет’яков Максим Сергійович-2008

Зарицький Олександр Миколайович – 2009

Коваленко Ірина Миколаївна - 2009

Кондратюк Вячеслав Миколайович - 2009

Кордон Юлія Володимирівна - 2010

Жорняк Олена Ігорівна – 2011

Фоміна Надія Сергіївна – 2012

    Завідувач кафедри Г.К.Палій, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік АН ВШ України є видатним вченим в галузі хіміотерапії та антисептики, автором 68 винаходів, більш ніж 400 наукових робіт, надрукованих як у вітчизняній, так і зарубіжній періодиці збірниках та інших виданнях, автором 5 монографій, а саме:

1. Біохімія, імунологія мікробних полісахаридів. Видавництво Томського університету. Томськ, 1984, на рос. мові: 303 ст. В співавторстві з М.В.Васильєвим, М.Б.Луцюком, О.В.Смірновою.

2. Керівництво по антисептиці. Видавництво «Народ і здоров'я». Берлін, 1987, т.2 ч.З, на нім мові: 600 ст. В співавторстві з Л.М.Марковським, М.О.Лозінським.

3. Прогнозування, профілактика акушерської патології. Видавництво  "Здоров'я", Київ, 1989. 221 ст. В співавторстві з П.Г.Жученко.

4. Словник по мікробіології, вірусології, імунології та інфекційним захворюванням. Вінниця, 1995. 109 ст.

5. Антисептики у профілактиці і лікуванні інфекцій. Видавництво "Здоров'я", Київ, 1997. 201 ст.

У 2011 році вийшов у світ підручник для студентів вищих медичних навчальних закладів ІV рівня акредитації «Медична мікробіологія, вірусологія, імунологія» за редакцією заслуженого діяча науки і техніки України, академіка НАН та академіка НАМН України В.П.Широбокова до складу авторів якого увійшли заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Г.К.Палій та доктор медичних наук, професор В.П.Ковальчук.

Колектив кафедри постійно виконує планові науково-дослідні роботи, націлені на створення нових антисептичних лікарських засобів, нововведення в медичну практику. У 2011 р. розпочато виконання прикладної НДР «Експериментальне, клінічне дослідження багатовекторності властивостей антимікробних засобів з використанням їх спрямованого транспортування» (№ держреєстрації 011U006916), завершення якої заплановано на 2016 р.

Колектив кафедри бере активну участь в роботі Українського наукового медичного товариства мікробіологів, епідеміологів, паразитологів в організації та проведенні з'їздів, конференцій по проблемам мікробіології, які сприяють подальшому поліпшенню боротьби з інфекційними хвороб. Завідувач кафедри проф. Г.К.Палій є членом президій Українського науково-медичного товариства мікробіологів, епідеміологів, паразитологів ім. Д.К.Заболотного, товариства мікробіологів України ім. С.М.Виноградського, головою Вінницької обласної філії наукового товариства мікробіологів, епідеміологів та паразитологів.

На базі кафедри традиційно кожних два роки проводиться традиційна науково практична конференція з міжнародною участю «Актуальні питання стратегії, тактики застосування та дослідження антибіотиків, антисептиків, дезінфектантів», в якій беруть участь провідні мікробіологи нашої та зарубіжних країн.

На кафедрі функціонує науковий гурток в якому дослідження ведуть студенти під керівництвом докторів медичних наук, доцентів та асистентів кафедри. Колектив надає особливого значення вихованню молодої зміни, яка є запорукою подальшого наукового розвитку в Україні. В свій час успішно в гуртках працювали професор В.П.Ковальчук, доценти В.М. Мруг, І.М. Вовк, Ю.В. Кордон та ін. Студентське захоплення згодом переросло в життєвий поклик, стало справою всього життя. Наукові студентські роботи кафедри мікробіології багаторазово було відзначено дипломами  та преміями на міжнародних, республіканських конкурсах та конференціях. Результати та узагальнення досліджень, що проводили студенти опубліковано в наукових журналах, республіканських збірниках.